Сітка для армування бетону в Полтаві: плиту заливають картами
Плиту, доріжку або майданчик рідко вдається укласти за один прийом: обсяг суміші обмежують зміна, підвіз і погода. Тому бетон переривають свідомо, у заздалегідь призначеному місці, а не там, де закінчився останній міксер. Ділянку, яку проходять без зупинки, називають картою бетонування, а межу між двома картами - робочим швом.
Що таке карта бетонування
Карта це частина плити, яку встигають укласти і ущільнити, поки раніше вкладена суміш ще приймає наступну порцію. Межі карт малюють до початку робіт, разом з розкладкою сітки в перерізі, а не за фактом.
Робочий шов не дорівнює усадковому
Робочий шов виникає через перерву і мусить працювати як суцільний переріз, тому армування крізь нього проходить без розриву. Усадковий шов нарізають з протилежною метою: послабити переріз і забрати тріщину туди, куди її запросили.
| Межа | Чому виникає | Що з сіткою |
|---|---|---|
| Робочий шов | перерва в бетонуванні | карта сітки перетинає межу |
| Усадковий шов | задане місце тріщини | переріз послаблюють свідомо |
Як провести сітку крізь робочий шов бетонування
Розбивка плити на карти це частина проєкту нарівні з розкладкою сітки, а не аварійний план на випадок, коли не привезли бетон.
Де межу карти ставити не можна
Робочий шов це найслабше місце плити на зсув, тому його не виводять туди, де бетон приймає зосереджене навантаження: під ніжку опори, під колесо на постійному заїзді, під стійку навісу. Для Полтави характеристичне снігове навантаження становить 1450 Па, вітрове - 470 Па; навіс над майданчиком збирає обидва і передає їх у плиту кількома невеликими плямами.
Сітка перетинає межу без розриву
Карти розкладають так, щоб вони виходили за опалубку-відсічку випуском, який втопиться в бетоні сусідньої ділянки. Величину перекриття призначає проєкт: норми на плити цього числа не дають. Відсічку роблять розбірною або сітчастою саме тому, що крізь неї має пройти метал.
Захисний шар на краю карти
Край ділянки це місце, де сітку найлегше зрушити ногою або вібратором. ДБН В.2.6-98:2009 задає мінімальний шар за умовою зчеплення через діаметр стрижня, а не в міліметрах, і ставить абсолютну нижню межу: cmin не буває меншим за 10 мм. До мінімального додають проектний відхил, рекомендоване значення якого дорівнює 10 мм, і лише тоді отримують номінальний шар cnom. Коли номінальний максимальний розмір заповнювача перевищує 32 мм, мінімальний шар збільшують ще на 5 мм. Шар, товщий за 45 мм, сам потребує конструктивного армування.
Крок сітки на другій карті не змінюється
ДСТУ Б В.2.6-156:2010 обмежує крок основної робочої арматури суцільної плити величиною 3h і водночас 400 мм, де h це загальна товщина, а для розподільної дає межу 450 мм. У зоні зосередженого навантаження рекомендація жорсткіша: 2h і не більше 250 мм. Поперечна допоміжна арматура плити, суцільної в одному напрямку, становить не менше ніж 20 % від основної, а поперечне армування розглядають від товщини 200 мм. Товщину призначає проєкт.
Обидві карти отримують однаковий бетон
Другу ділянку не ведуть дешевшою сумішшю: клас призначають за умовами роботи конструкції, а вони на обох боках шва однакові.
| Клас умов | Режим | Клас бетону |
|---|---|---|
| XC1 | сухо або постійно в ґрунті чи під водою | С 12/15 |
| XC2 | водонасичення з епізодичним висушуванням | С 16/20 |
| XC3 | помірна вологість, дія дощу | С 20/25 |
| XC4 | поперемінне зволоження і висушування | С 25/30 |
Що бере на майданчик бригада
Під карти беруть зварну сітку з дроту класу Вр-I типових діаметрів 2,2 мм, 2,5 мм і 3 мм з чарункою від 50х50 до 150х150 мм у картах 1х2 м і 0,5х2 м: межу ділянки легко провести по ряду чарунок. Композитну сітку постачають бухтами 1х25 і 1х50 м. Проєктне положення тримають фіксатори - стійки, настили, зірочки і конуси; на краю карти їх ставлять частіше, бо там по сітці ходять. Норма фіксаторів не регулює, це питання виробу і практики. Технічні умови на зварні сітки дає ДСТУ Б В.2.6-167:2011, вимоги до плити - ДБН В.2.6-98:2009 і ДСТУ Б В.2.6-156:2010.




