Сітка для армування бетону в Рівному: спершу основа, потім карта
Плиту тримає не сітка сама по собі, а пара з ущільненої основи і армованого бетону. Коли основа під плитою осідає нерівномірно, карта в тілі бетону перерозподіляє зусилля, але не створює опори там, де її немає. Тому підсипку, трамбування і рівність поверхні вирішують до вибору чарунки і діаметра дроту.
Чому основа важить більше за чарунку
Ущільнений шар приймає тиск по всій площі. Рівна поверхня дає сталу товщину плити, а з нею передбачуваний захисний шар бетону над сталлю. Локальний провал у підсипці перетворює ділянку плити на прогін над порожнечею, і бетон розтягується знизу саме там.
Що підбирають під готову основу
Зварна карта з дроту класу Вр-I з чарункою 100х100 мм закриває більшість майданчиків по ґрунту, дрібніша 50х50 мм іде під тонкі доріжки, а бухта композитної сітки зручна на довгих смугах.
| Крок | Що це дає армуванню |
|---|---|
| Підсипка | рівномірну опору по всій площі плити |
| Ущільнення | сталу позначку основи під навантаженням |
| Рівність | сталу товщину плити і захисного шару |
Основа, бетон і сітка: як плита в Рівному працює насправді
З чого складається шар під плитою
Під плиту по ґрунту знімають рослинний шар і насипають несучий: щебінь по піску або піщано-щебеневу суміш. Цей шар розподіляє тиск від плити на ширшу площу ґрунту і розриває капілярний підйом вологи. Товщину підсипки призначає проєкт за ґрунтами майданчика, і саме вона, а не розмір чарунки, задає рівномірність осідання.
Ущільнення йде шарами, а не одним махом
Матеріал, насипаний на всю висоту одразу, віброплитою не ущільнюється: щільним стає верх, а низ лишається пухким. Підсипку вкладають шарами і кожен проходять окремо, з контролем позначки. Недоущільнена пазуха біля краю дає осідання вже після набору міцності, коли виправити її можна тільки розбиранням плити.
Рівність основи і стала товщина плити
Хвиляста основа дає плиту змінної товщини: там, де насип піднявся, бетону над сіткою менше, ніж у кресленні. Норма трактує плиту як елемент, у якого менша сторона щонайменше у 5 разів перевищує загальну товщину, тобто розрахунок побудований на сталій товщині. Тому позначку основи виводять за рівнем по всій площі.
Чому армування не рятує плиту на осідаючій основі
Сітка працює на розтяг там, куди її поклали, і опори знизу не додає. Плита, що зависла над локальним провалом, перетворюється на прогін, зусилля в перерізі зростають у рази, і жодна чарунка не рахована на схему, якої проєкт не передбачав. Армування змінює характер руйнування, а не факт осідання, і плита все одно повторює форму основи.
Положення карти в перерізі і захисний шар
Сітку виставляють у проєктне положення до заливки і закривають бетоном, тому захисний шар це робочий розмір, а не запас товщини. Мінімальний шар за умовою зчеплення норма задає через діаметр стрижня, а не в міліметрах, і ставить нижню межу 10 мм. До мінімуму додають допустимий проектний відхил, рекомендоване значення якого теж 10 мм. Якщо заповнювач крупніший за 32 мм, мінімум збільшують на 5 мм, а шар, товщий за 45 мм, потребує конструктивного армування. Утримують карту на позначці підставки: стійка, настил, зірочка, конус, і це практика майданчика, а не вимога норми.
Крок стрижнів і чарунка карти
Для суцільної плити крок основної робочої арматури обмежують потрійною товщиною плити і водночас 400 мм, для розподільної межа 450 мм, а в зонах зосереджених навантажень не більше 250 мм. Поперечна арматура має становити щонайменше 20 % від основної, відстань у чистоті між стрижнями не менша за 20 мм. Карта Ø 2,2 мм з чарункою 100х100 мм лягає в ці межі із запасом, а 150х150 мм звіряють з розрахунком.
| Клас умов | Коли це про плиту | Клас бетону |
|---|---|---|
| XC1 | сухо або конструкція постійно в ґрунті чи під водою | С 12/15 |
| XC2 | водонасичений стан з епізодичним висушуванням | С 16/20 |
| XC3 | помірний вологісний режим, дія дощу | С 20/25 |
| XC4 | поперемінне зволоження і висушування | С 25/30 |
Звідки взяті правила
Правила захисного шару і класи бетону за умовами середовища викладені в ДБН В.2.6-98:2009, конструювання плит і крок стрижнів описує ДСТУ Б В.2.6-156:2010, вимоги до зварних карт лежать у ДСТУ Б В.2.6-167:2011. Ми називаємо документи як джерело правил, а не як довідку про їх поточний статус.




