Сітка кладочна в Ужгороді: армування шва там, де один матеріал переходить в інший
Кладочна сітка це плоска зварна карта з дроту класу Вр-I, яку вкладають у горизонтальний шов, щоб шов узяв на себе розтяг, якого сама кладка не тримає. У стіні з одного матеріалу цей розтяг розподілений відносно рівно. У стіні, зібраній з двох різних матеріалів, він збирається у вузьку смугу над межею їх стику, і саме там шов розкривається першим. Тому в ужгородській малоповерховій забудові, де цегла в одній площині сходиться з блоками, а кладка спирається на монолітні елементи, карта потрібна насамперед у вузлі, де матеріал змінюється.
Чому вузол зміни матеріалу слабший за решту стіни
Два матеріали в одній площині ніколи не поводяться однаково: з різною жадібністю тягнуть воду з розчину, з різною швидкістю віддають її потім, по-різному відгукуються на зволоження фасаду і на висихання. Один бік вузла заспокоюється раніше, другий рухається далі. У стіні вони зв'язані спільним розчином, тож різниця перетворюється на зсув у площині шва, а розчин на розтяг слабкий. Перша ж відчутна різниця відкриває тонку тріщину над межею і веде її вгору по рядах.
Що саме робить карта в такому шві
Сітка не скасовує рух матеріалів і не робить стіну жорсткішою. Вона перекриває межу і зшиває обидві частини так, щоб зсув розійшовся по довжині шва, а не зібрався в одну точку: замість видимої тріщини вузол отримує розсіяні мікророзкриття, які не ростуть. Працює карта тільки на розтяг, тому має заходити на обидва матеріали з запасом. Короткий шматок, покладений рівно по стику, не тримає нічого.
Ужгородські навантаження і чому вузол розкривається все одно
Снігове навантаження для Ужгорода становить 1340 Па, вітрове 370 Па, і вітрове тут одне з найнижчих у мережі: у Львові воно 520 Па. Зовнішній вплив помірний, тож спокуса зекономити на армуванні виглядає обґрунтованою. Вона хибна: причина розкриття шва у вузлі лежить не ззовні, а всередині стіни. Зовнішні навантаження лише додаються до вже наявної внутрішньої різниці і прискорюють те, що почалося б і без них.
Де в будинку зміна матеріалу трапляється найчастіше
| Вузол стіни | Що різнить його частини | Чого чекають від армованого шва |
|---|---|---|
| Цегла і стіновий блок в одній площині | Різна здатність вбирати вологу і різний темп її віддачі | Розвести зсув по довжині, щоб над межею не зібралася одна тріщина |
| Кладка і монолітний пояс, перемичка або колона | Жорстке тіло практично не міняє розмірів, кладка навколо рухається | Зняти концентрацію біля країв жорсткого елемента |
| Примикання перегородки з іншого матеріалу до несучої стіни | Тонке тіло і масивне рухаються з різною амплітудою і в різні строки | Дати вузлу керовану роботу замість щілини по тому самому місцю |
Як підібрати і покласти кладочну сітку в Ужгороді у вузлі різнорідних матеріалів
Підбір ширини карти під товщину кладки
Ширину беруть під конкретну товщину ряду, а не з запасом. Карта має лягти так, щоб довкола неї лишився розчин: сталь, що вийшла на поверхню фасаду, працює недовго. Тому карта завжди трохи вужча за товщину кладки. Типові ширини карт кратні товщині кладки, тож підбір зазвичай зводиться до одного очевидного варіанта.
| Ширина | Під яку кладку беруть | Що врахувати у вузлі зі зміною матеріалу |
|---|---|---|
| 0,12 м | Тонка перегородка, кладка в півцеглини | Саме така стінка примикає до масивної, тому смуга мусить заходити в основну стіну |
| 0,25 м | Кладка в одну цеглину | Робочий розмір там, де цегла сходиться з блоком в одній площині |
| 0,38 м | Кладка в півтори цеглини | Зовнішня стіна з перемичками і поясами: карту ведуть суцільною смугою через увесь вузол |
| 0,50 м | Кладка у дві цеглини | Опорні зони, де різниця в поведінці матеріалів дає найбільші зусилля |
| 2 м | Типова довжина карти будь-якої ширини | Стик двох карт не має збігатися з вертикальною межею двох матеріалів |
Ряди, які у стіні з двох матеріалів армують обов'язково
Загальну схему задає проєкт, але є місця, де відмова від карти майже гарантує тріщину. Це перший ряд над вертикальною межею переходу з матеріалу в матеріал і кілька рядів над ним; ряди, що прилягають знизу і зверху до монолітного пояса чи перемички; обхід шахти або каналу, викладеного з іншого матеріалу; примикання перегородки до несучої стіни. Підвіконні ділянки поруч з такими вузлами отримують і власну концентрацію зусиль, і чужу, що прийшла від межі матеріалів.
Крок армування по висоті призначає проєкт, універсального числа тут немає. Незмінне одне: смуга у вузлі має бути безперервною, інакше вона рве стіну там, де закінчується, замість того щоб зшивати.
Розміри, які задає конструювання кладки
Мінімальний діаметр арматури становить 5 мм, а горизонтальний шов зі звичайного або легкого розчину має бути щонайменше на 5 мм товщий за покладену в нього арматуру. Захисний шар розчину від сталі до верхньої поверхні фасаду кладки становить не менше 15 мм, а порожнечі заповнюють шаром від 20 мм. Мінімальна площа робочої арматури від робочої площі поперечного перерізу становить 0,05 %, мінімальна загальна площа арматури від площі брутто перерізу стіни 0,03 %. Для вузла зі зміною матеріалу звідси випливає просте: товщину шва тут планують заздалегідь, бо додати її по ходу кладки, не зіпсувавши розкладку рядів, уже не вийде.
Порядок укладання карти в шов на стику
Починають з очищення попереднього ряду: пил і крихта під картою перетворюють захисний шар на його видимість. Далі розстеляють розчин, кладуть карту з добрим заходом на обидва матеріали, притоплюють і накривають зверху, стежачи, щоб дріт ніде не проглядав ані з фасаду, ані зсередини. Стик двох карт по довжині зміщують від вертикальної межі матеріалів: суміщати два слабких місця в одній вертикалі не можна. Довжину заходу карт одна на одну призначає проєкт.
Помилки, після яких вузол тріщить попри покладену сітку
Найчастіша це коротка карта, обрізана рівно по межі матеріалів: формально сітка в шві є, фактично вона переносить тріщину на свій край. Друга це карта на сухій основі або втоплена в занадто тонкий шов, коли розчин не обгортає дріт з усіх боків. Третя це деформована карта, яку розправляли ногою: погнутий дріт лежить хвилями, місцями виходить ближче до поверхні, і захисний шар у цих точках зникає. Четверта це армування навмання, коли карти розкидані по висоті рівномірно, а над самою межею матеріалів шов лишився порожнім. П'ята це віра, що жорсткий залізобетонний елемент сам усе тримає; насправді контакт жорсткого і рухливого і є місцем найбільших зусиль.
Ужгородський контекст: помірний вітер і незакріплені ділянки
Вітрове навантаження 370 Па робить ужгородську стіну одним з найспокійніших випадків у мережі, і на завершеній коробці це справді так. Але вітер працює горизонтально, а стіна сприймає його як пластина, спираючись на перекриття і на перпендикулярні стіни. Поки цих опор немає, картина інша: фронтон, парапет і ділянка, залишена на зиму без перекриття, працюють у найгіршому режимі навіть за помірного числа. Саме там матеріал змінюється найчастіше, бо парапети і фронтони нерідко викладають не тим, чим основну стіну. Снігове навантаження 1340 Па додає до цього змінну складову з боку даху, яка приходить циклами і які горизонтальний шов накопичує.
Зберігання карт до моменту укладання
Карту псує не час, а спосіб зберігання. Пачки тримають на підкладках, не на землі, накритими від дощу і бризок: залита водою і присипана піском карта приїжджає в шов з нальотом, що заважає зчепленню з розчином. По пачках не ходять і важкого на них не кладуть, бо карта, яка набрала хвилю, вирівнюється погано. На вузол зі зміною матеріалу відбирають найрівніші карти: тут порушити вимогу до захисного шару найлегше.
На що спираються ці вимоги
- Технічні умови на самі карти дає ДСТУ Б В.2.6-167:2011: чинний в Україні документ на зварні сітки для залізобетонних конструкцій, розроблений на основі ГОСТ 8478-81 і уведений зі скасуванням останнього в Україні.
- ГОСТ 23279-85 лишається довідковим орієнтиром щодо номенклатури зварних арматурних сіток, і на нього спираються огляди типорозмірів, включно з переліком поширених ширин карт.
- Матеріалом карт служить холоднотягнутий низьковуглецевий дріт класу Вр-I: це саме позначення класу дроту, а не посилання на стандарт, за яким його колись випускали.
- Розміри шва, захисного шару і мінімального армування, названі вище, походять з розділу «Конструювання» ДБН В.2.6-162:2010, чинного документа з кам'яних і армокам'яних конструкцій.
- Снігове і вітрове значення для Ужгорода взято з ДБН В.1.2-2:2006, де характеристичні навантаження наведено окремо по містах України.
Замовлення кладочної сітки в Ужгороді
Магазин мережі «Перший Дім» в Ужгороді працює з тим самим набором карт, що і решта мережі: усього в ній 22 магазини, тож потрібний типорозмір за потреби підтягується з іншої точки. Перед замовленням варто мати три речі: товщину кладки в кожному вузлі, де матеріал змінюється; перелік самих вузлів по поверхах; рішення проєкту щодо кроку армування. З цим набором ширина карти визначається однозначно. Якщо у проєкті вузли зі зміною матеріалу окремо не виділені, їх варто пройти по кресленнях самостійно до замовлення.




