Сітка для армування стін у Вінниці
Це металева зварна карта, яку кріплять на вже зведену стіну і закривають шаром розчину. Вона працює по готовій поверхні: тримає товстий шар як одне полотно і не дає окремій тріщині розійтися по всій площині. У Вінниці таку роботу замовляють двом різним групам будинків, і причини в них не збігаються.
Старий фонд: основа неоднорідна
У давній забудові площина стіни рідко буває одним матеріалом: цегла різної щільності, залишки попередніх тиньків, борозни від замінених комунікацій. Шар лягає на кілька основ одразу, тому його тримає закріплене полотно, а не зчеплення з основою.
Новобудова: основа рівна, але гладка
Сучасна стіна однорідна і геометрично точна, зате щільна, з малим зчепленням. Тут карта потрібна як механічний зачіп для шару.
| Що дивимося | Старий фонд | Новобудова |
|---|---|---|
| Основа | кілька матеріалів в одній площині | однорідна, малозчіпна |
| Роль сітки | зв'язати різні основи | дати шару зачіп |
Армування стіни по поверхні: підготовка, кріплення, шар
Підготовка основи: що змінює вік будинку
Перед кріпленням полотна з площини знімають усе, що тримається слабко: відшарований тиньк, лущену фарбу, висоли, пилуватий шар. У старому фонді це головна частина роботи і саме вона вирішує результат, бо карта, закріплена крізь слабкий залишок, передасть навантаження на нього, а не на стіну. У новій будівлі підготовка коротша, зате додається знепилення і обробка щільної поверхні, щоб перший шар розчину взагалі на ній утримався.
Кріплення полотна до площини
Полотно тримає кріплення, а не розчин: дюбель із широкою шайбою крізь чарунку в тіло стіни. Крок кріплення призначає проєкт, і для цегляної основи він інший, ніж для блоку. Вимога та сама: карта прилягає до площини без хвиль. Провисла ділянка виходить у зовнішню частину шару, і тоді метал працює гірше, ніж якби його не було. Норма кам'яних конструкцій ДБН В.2.6-162:2010 задає мінімальну товщину захисного шару розчину над сталевою арматурою 15 мм, і провисання з'їдає цей запас першим.
Стики карт і вузли примикань
Сусідні карти з'єднують нахлестом, а не встик: чарунки мусять перекриватися, інакше на межі полотен лишиться смуга без армування і тріщина знайде саме її. Довжину нахлесту призначає проєкт. Стик карт не залишають над прорізом: вузли, де сходяться перемичка, укіс і стіна, армують суцільним шматком із заходом на обидві площини.
Вітер і сніг у Вінниці
Характеристичне вітрове навантаження для Вінниці 470 Па, снігове 1360 Па (ДБН В.1.2-2:2006, додаток Е). Вітер діє горизонтально на ту саму площину, до якої притиснуте полотно, тому на відкритих фасадах і в кутах будівлі до кріплення ставляться суворіше, ніж на захищеній стіні у дворі. Сніг на стіну прямо не тисне, але через парапети і примикання покрівлі визначає, як довго шар над металом лишається мокрим.
Формат постачання і розкрій
Типовий діаметр дроту зварної карти 2,2 мм і 3 мм, типовий крок чарунки від 50 до 150 мм; для шару по стіні частіше беруть 100 мм. Дрібніша чарунка дає щільніше поле для кріплення, більша легша в розкрої. Металеву сітку постачають картами, композитну частіше бухтами.
| Формат | Типовий розмір | Де зручніше |
|---|---|---|
| Карта широка | 1 м на 2 м | суцільні площини |
| Карта вузька | 0,5 м на 2 м | простінки, укоси, смуги над прорізами |
| Бухта композитна | 25 м і 50 м | довгі глухі стіни без перерв |
Помилки, які видно після висихання
- Карту приклали до непідготовленої основи: шар відходить разом із залишком старого тиньку, а метал лишається в ньому.
- Стик зроблено встик: рівна тріщина йде точно по лінії з'єднання полотен.
- Кріплення рідке або без шайби: полотно провисає, метал підходить до поверхні і дає рудий слід.
Нормативна база і замовлення у Вінниці
Відповідність карти заявленому діаметру і кроку чарунки перевіряють за технічними умовами на зварні сітки ДСТУ Б В.2.6-167:2011; дріт для таких карт маркують класом Вр-I. Вимоги до захисту сталі розчином беруть із ДБН В.2.6-162:2010, а вінницькі значення навантажень із додатка Е ДБН В.1.2-2:2006. Підібрати карту або бухту під конкретну стіну і забрати її у Вінниці можна в мережі Перший Дім.




